Понеділок, 25.11.2024, 23:02
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [2]
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 78
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Лінки
Сайт Ірини Копистинської, журналіста та викладача
Головна » Статті » Мої статті

Бити жінку з… турботи про її душу?

Бити жінку з… турботи про її душу?

За даними Ради Європи, насильство в родині є головною причиною смертності й інвалідності серед жінок віком від 16 до 45 років. Більше 60 мільйонів жінок "зникло" з сучасного світу внаслідок вибіркових абортів за ознакою статі й убивств новонароджених дівчаток.
У Великобританії служба допомоги отримує один дзвінок на хвилину, яким повідомляється про насильство в родині. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я офіційно заявила, що майже 70 % вбитих жінок були закатовані їхніми партнерами чоловічої статі.

Моя 46-річна сусідка Люба кілька місяців тому розлучилася зі своїм чоловіком-алкоголіком. Довгі роки жінка з двома дітьми жила зі справжнісіньким домашнім терористом. Дядько Дмитро суворо розписував життя дітей і дружини. До хвилини вираховував шлях Люби з роботи додому: прийшла на 2 хвилини пізніше – отримуй стусана. «Життя дуже жорстоке і нічого дітей привчати до ласки. А дружина повинна знати місце», - любив казати сусід. Вже й і з хати до батьків з дітьми тікала. Приходив, вибачався, приносив квіти і подарунки. Поверталися. Але все починалось спочатку.  Тільки й спокою було, коли вибирався до Сибіру на вахтові чергування.

Жити страшних 25 років з нелюдом змушувала банальна причина – дітей треба було ставити на ноги. «Він на півночі добре заробляє», - виправдовувала Люба свої чергові синці і вечірні скандали.

Він і досі приходить з’ясовувати стосунки, каже, що жити спокійно не дасть.  «Я його боюся, дуже боюся…»

   Схожих випадків – тисячі. Жінка може терпіти жорстоке ставлення, бо вважає це звичною частиною свого життя. Дехто вірить, що це доля…

         Жінок б’ють не лише алкоголіки

За статистикою, щодня у світі від фізичного насилля гине три жінки.  З минулого року на обліку в органах внутрішніх справ Прикарпаття перебуває 3108 осіб, які вчинили насильство в сім’ї. За даними Міністерства внутрішніх справ, в Україні тільки у 2007 році було скоєно 87 831 злочинів, повязаних із насильством у сім’ї. 77 664 з них здійснили чоловіки, 9098 - жінки, 1069 - діти. Найбільше сімейні розборки процвітають на Чернігівщині: на них тут серед усіх злочинів припадає 40%. На Житомирщині цей показник сягає майже 30%,на Закарпатті – 27%, на Полтавщині – 25%. Це статистика. Неофіційні цифри у десятки разів вищі…

         Принаймні раз у житті одну з кожних трьох жінок було побито,  примушено до статевих зносин, чи піддано іншому жорстокому поводженню.

Як правило, кривдником є її родич або знайомий. Буває, щоправда, що від «важкої руки» половинки страждають чоловіки, навіть у фольклорі увічнена жінка з кочергою чи макогоном у руках, проте випадків таких надзвичайно мало. Водночас у світі кожні 9 секунд жінка страждає від побоїв чоловіка чи співмешканця. Від домашнього насильства страждає більше жінок, ніж від пограбувань, зґвалтувань, автомобільних катастроф. Часто самі потерпілі називають причиною чоловічої агресії алкоголізм. Але пиятика може тільки загострити насильство, однак не є його причиною. Вже підраховано, що зловживання спиртним стає причиною насильства лише у третині випадків. Безробіття і матеріальна скрута складають 31%, через підозру в зраді чоловіки збиткуються з дружин у 12%. Погані житлові умови, спільне проживання з родичами тощо провокують до розборок у 12%.

Потерпаючи від побоїв чи інших знущань, жінки не відразу наважуються на розрив стосунків з насильником. І лише одиниці намагаються боротися з цим.

- Найчастіше жінки не хочуть повідомляти про жорстоке ставлення з боку чоловіка чи співмешканця, - каже спеціаліст з гендерних питань обласного управління у справах сім’ї та молоді Мирослава Кришталович. -  Вони просто соромляться, але здебільшого бояться кудись звертатися. А ще – не знають, де їм можуть допомогти. Жінки соромляться того, що про це можуть дізнатися родичі та сусіди. Бояться ще більших проблем. Адже міліція не завжди адекватно реагує на виклик з приводу домашнього насильства, а часом навіть не забирає кривдника. Просто чоловікам легше домовитися між собою. Скажімо, у селах люди добре знають одне одного. А якраз у глибинці і процвітає домашня тиранія. Там взагалі твориться казна що! Отож коли дільничний міліціонер приходить на виклик, він може і не забрати до відділку чоловіка, який йому або знайомий, або кум чи сват.. Більше того, відомі випадки, коли жінки самі стають на захист свого кривдника і просять відпустити його! А причина проста – жінка боїться залишитись без годувальника, а ще - «похід до каталажки» тягне за собою штраф або відпрацювання на виправних роботах. А це знову відбивається на сімейному бюджеті. Хоча штраф не лякає чоловіків, значно більше вони бояться бути ув’язненими. Насильство над жінками – це страшна суспільна хвороба, яка може уразити будь-яку сім’ю незалежно від статків і статусу. Тому сьогодні дуже важливим є попередження домашнього насильства. Наше управління якраз і займається цим. Ми проводимо і беремо участь у різних навчальних тренінгах щодо запобігання насильству у сім’ї, консультуємо жінок, які або вже потерпіли або знаходься під загрозою. Ми активно співпрацюємо з міжнародними неурядовими організаціями, які борються проти насильства і торгівлі жінками. Це «Ла-Страда», «Winrock International», «Жіночий консорціум».

Жінка не бита – як коса не клепана

Ця приказка сягає глибокої давнини. Ще у середньовічному патріархальному суспільстві, коли жінки і діти були абсолютно безправними, влада чоловіка підтримувалася за допомогою жорстокого насильства. Культурна традиція не просто виправдовувала насильство у сім’ї, а й нерідко робила його обов’язковим елементом життя. Наприклад, середньовічний порадник «Домострой» рекомендує: «Казни сына своего от юности и будет покой тебе в старости; не ослабевай бия младенца: если железом бьешь его – не умрет, но здоров будет; бия его по телу, душу его избавляешь от смерти». Відомий історик Микола Костомаров у своїй монографії пише, що  ставлення чоловіків до жінок було таким: зазвичай у чоловіка висів батіг, призначений винятково для жінки і називався він дураком. За мізерну провину чоловік тягав жінку за волосся, роздягав догола, прив’язував мотузками і сік дураком до крові. У середньовічній Європі насильство було офіційно узаконеним і навіть підтримувалось релігією. Монах Черубіно ще у XVI сторіччі писав: «Коли ви бачите, що жінка робить помилку… суворо сваріть її, залякуйте, тримайте у страху. А якщо все це не дає результатів… візьміть палку і гарненько її побийте… Будьте готові бити її не в гніві, а спокійно з милосердя і турботи про її душу»…

Сьогодні ми говоримо про рівноправність між чоловіком і жінкою. Але попри це досі не можемо позбутися диких звичок середньовічного суспільства, коли чоловікові можна було усе.

 

         Ірина КОПИСТИНСЬКА

 

Корисно знати

Куди звертатися по допомогу

 

Якщо ви стали жертвою насильства, не терпіть, не замовчуйте. Дзвоніть насамперед до міліції, зніміть побої, подайте заяву, за якою може бути порушена кримінальна справа. А також звертайтесь до спеціалістів з попередження насильства над жінками. У Франківську діє телефон довіри при центрі соціальних служб 50-36-03 (щодня з 16 до 22 год.).

Категорія: Мої статті | Додав: irchyk (04.11.2009)
Переглядів: 1085 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Безкоштовний хостинг uCozCopyright MyCorp © 2024