Про що говорить і мовчить реклама
Реклама оточує нас від самого зачаття і до смерті. Ще перебуваючи у лоні матері, ми ковтаємо жмені вітамінів для вагітних… Коли народжуємося, на наших матерів накочується нова хвиля реклами: підгузники, серветки, присипки, харчування, візочки, ліжечка, шампуні «без сліз». У прагненні зберегти сіднички малюка здоровими і сухими, матусі просто накидаються на розрекламовані «Памперси», «Ліберо», «Хагіси». Натомість разом із сухими сідничками, часто отримують попрілості, почервоніння і алергію. Не все золото те, що блистить – каже народна мудрість…
Я й сама - жертва такої реклами. Одноразові памперси супроводжували мою донечку з першого дня народження. Занадто пізно почула по телевізору про біо-підгузники, які можна прати і використовувати багато-багато разів. У рекламі їх чомусь не зустрінеш. У природному прагненні якнайситніше нагодувати малюка, ми купуємо «Нани», «Малютки», «Нутрілони», «Детолакти», бо реклама каже, що це корисно. При цьому забуваємо, що найкраща їжа для немовляти – то материнське молоко. Реклама мовчить про те, як підтримати, збільшити чи повернути утрачену лактацію
Та ж реклама переконує нас, що дитина не зможе вирости без манежів, ходунків, різних китайських розвиваючих іграшок. І матусі кидаються усе це купувати. Усе найкраще – дитині. Безсумнівно. Проте моя дитина виросла без усіх цих модних штучок – без ходунків почала ходити в 11 місяців, розвиваючі килимки, м’які книжечки я їй робила сама. Зате майже від самого народження вона була оточена книжками. Про них реклама чомусь мовчить. Адже книга – не той товар, що може приносити надприбутки, отже й викидати кошти на її рекламу видавці чи продавці сьогодні не поспішають.
Коли дітки підростають, нас пробують переконати, що сьогодні без роботів, комп’ютерних стрілялок, наддорогих ляльок Барбі нам не обйтись… Відтак дітей від комп’ютера за вуха не відтягнеш – ні не від роботи за ним, а від стріляк, стратегій і т.д., а на Барбі і «Бебі-борни» йде чи не по пів батьківської зарплати…
Реклама вчить нас і наших дітей одягати джинси нижче пупа і ще нижче, а про вишиванки – мовчить. Реклама вчить нас і наших дітей поводитися – бути, як усі - з цигаркою в зубах (попри усі Мінздрави попереджують) і пляшкою пива в руках, отримувати кайф і запасатись енергією – від ред-булів, бьорнів, енерджі…
Чи задумувалися ви коли-небудь, чому усі діти однаково реагують на рекламу? – щойно на ТБ починається рекламний ролик, як дітлахи кидають усі свої справи і буквально втуплюються в екран. Чому? Звук – набагато гучніший, яскраві картинки і швидка зміна кадрів. Усе це притягує як магніт. Дорослі вже навчились на це не реагувати. А от дитячі душі вбирають усе в себе як губка – усю рекламу діти знають напам’ять. Чому ж ми потім дивуємся, що діти з самого дитинства ідять одні снікерси, чупа-чупси, чіпси і запивають це все одною тільки гидотою під назвою кока-кола.
|
